Словарь української мови (1924)/понаймати

by Борис Грінченко

◀ понайбільше

Словарь української мови Борис Грінченко П понаймати

понайматися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понайма́ти, ма́ю, єш, гл. Нанять (многихъ). Дівчат на буряки понаймав. Г. Барв. 513. Нехай мене моя мати похова, нехай мені музиченьки понайма. Чуб. V. 894.