Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понаказувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаказувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понака́зувати, зую, єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було. Васильк. у.