Словарь української мови (1924)/понаказувати
| ◀ понайматися | Словарь української мови П понаказувати |
понакапощувати ▶ |
|
Понака́зувати, зую, єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було. Васильк. у.
| ◀ понайматися | Словарь української мови Борис Грінченко П понаказувати |
понакапощувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаказувати
Борис Грінченко
1924
Понака́зувати, зую, єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було. Васильк. у.