Словарь української мови (1924)/понаковувати
| ◀ понакльовуватися | Словарь української мови П понаковувати |
понаколочувати ▶ |
|
Понако́вувати, вую, єш, гл. Наковать (во множествѣ).
| ◀ понакльовуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П понаковувати |
понаколочувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаковувати
Борис Грінченко
1924
Понако́вувати, вую, єш, гл. Наковать (во множествѣ).