Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понакрадати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понакрадати
Берлін: Українське слово, 1924

Понакрада́ти, да́ю, єш, гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.