Словарь української мови (1924)/поналивати
Зовнішній вигляд
◀ поналежуватися | Словарь української мови П поналивати |
поналигувати ▶ |
|
Поналива́ти, ва́ю, єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води? Гліб.