Словарь української мови (1924)/понамазувати

by Борис Грінченко

◀ поналяскувати

Словарь української мови Борис Грінченко П понамазувати

понамайстровувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понама́зувати, зую, єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. I. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.