Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понамилювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понамилювати
Берлін: Українське слово, 1924

Понами́лювати, люю, єш, гл. Намылить (во множествѣ). Понамилюй сорочки. Богод. у.