Словарь української мови (1924)/понамулювати

by Борис Грінченко

◀ понамощувати

Словарь української мови Борис Грінченко П понамулювати

понамуровувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понаму́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом. Драг. 342.