Словарь української мови (1924)/понамучувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ понамуровувати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понамучувати 		понанизувати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Понаму́чувати, чую, єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/понамучувати&oldid=519423