Словарь української мови (1924)/понамучувати
| ◀ понамуровувати | Словарь української мови П понамучувати |
понанизувати ▶ |
|
Понаму́чувати, чую, єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
| ◀ понамуровувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понамучувати |
понанизувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понамучувати
Борис Грінченко
1924
Понаму́чувати, чую, єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).