Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понамучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понамучувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаму́чувати, чую, єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).