Словарь української мови (1924)/понаорювати
| ◀ понаносити | Словарь української мови П понаорювати |
понапаковувати ▶ |
|
Понао́рювати, рюю, єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали. Богод. у.
| ◀ понаносити | Словарь української мови Борис Грінченко П понаорювати |
понапаковувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаорювати
Борис Грінченко
1924
Понао́рювати, рюю, єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали. Богод. у.