Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понаплутувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаплутувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаплу́тувати, тую, єш, гл. Напутать (во множествѣ).