Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понапрохувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понапрохувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понапро́хувати, хую, єш, понапро́шувати, шую, єш, гл. Напросить; назвать, созвать. Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим. Харьк. у.