Словарь української мови (1924)/понапувати
| ◀ понапрядати | Словарь української мови П понапувати |
понапуватися ▶ |
|
Понапува́ти, ва́ю, єш, гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б. Чуб. III. 267.
| ◀ понапрядати | Словарь української мови Борис Грінченко П понапувати |
понапуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
понапувати
Борис Грінченко
1924
Понапува́ти, ва́ю, єш, гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б. Чуб. III. 267.