Словарь української мови (1924)/понаривати
| ◀ понараювати | Словарь української мови П понаривати |
понариґовувати ▶ |
|
Понарива́ти, ва́ю, єш, гл. То-же, что и нарвати, но во множествѣ. Повні пазухи грушок понаривали. Драг. 121. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали. Рудч. Чп. 97.