Словарь української мови (1924)/понаряджати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаряджати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаряджа́ти, джа́ю, єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.