Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понасипати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понасипати
Берлін: Українське слово, 1924

Понасипа́ти, па́ю, єш, гл. Насыпать (во множествѣ). Треба на всіх чотирох углах понасипати по купці жита. Чуб. I. 101.