Словарь української мови (1924)/понасипати
Зовнішній вигляд
◀ понаселяти | Словарь української мови П понасипати |
понасипатися ▶ |
|
Понасипа́ти, па́ю, єш, гл. Насыпать (во множествѣ). Треба на всіх чотирох углах понасипати по купці жита. Чуб. I. 101.