Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понастановляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понастановляти
Берлін: Українське слово, 1924

Понастановля́ти, ля́ю, єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє. К. ЦН. 275.