Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понастобурчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понастобурчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понасто(в)бу́рчувати, чую, єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.