Словарь української мови (1924)/понатрушувати
| ◀ понатруджувати | Словарь української мови П понатрушувати |
понатрушуватися ▶ |
|
Понатру́шувати, шую, єш, гл. Тоже, что и натрусити, но во множествѣ. А ну тебе! заходився тут з половою, понатрушував скрізь. Богодух. у.