Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понатрушувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понатрушувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понатру́шувати, шую, єш, гл. Тоже, что и натрусити, но во множествѣ. А ну тебе! заходився тут з половою, понатрушував скрізь. Богодух. у.