Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понатісувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понатісувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаті́сувати, сую, єш, гл. Натесать (во множествѣ). Бач, скільки трісок понатісували. Богодух. у.