Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понахаркувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понахаркувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаха́ркувати, кую, єш, гл. Нахархать, наплевать (во множествѣ). Ото понахаркували, — візьми хоч піском позасипай. Богодух. у.