Словарь української мови (1924)/понашивати

by Борис Грінченко

◀ понашеретовувати

Словарь української мови Борис Грінченко П понашивати

понашіптувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понашива́ти, ва́ю, єш, гл. Нашить (во множествѣ). На тіх латках нові латки понашивано. Г. Барв. 304. Ти собі понашиваєш дорогих суконь. Левиц. Пов. 59.