Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понизати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понизати
Берлін: Українське слово, 1924

Пониза́ти, жу́, жеш, гл. Нанизать (во множествѣ). Чи зумієш ти намисто понизати? Харьк. у.