Словарь української мови (1924)/пониклий
| ◀ поникати | Словарь української мови П пониклий |
поникнути ▶ |
|
Пони́клий, а, е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї. Шевч. 365.
| ◀ поникати | Словарь української мови Борис Грінченко П пониклий |
поникнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
пониклий
Борис Грінченко
1924
Пони́клий, а, е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї. Шевч. 365.