Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понишпорити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понишпорити
Берлін: Українське слово, 1924

Пони́шпорити, рю, риш, гл. Пошарить, поискать. По всіх закутках понишпорила, — ніде нічого не знайшла. Харьк.