Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поножі

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поножі
Берлін: Українське слово, 1924

Поно́жі, жей, мн. Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Шух. I. 255, 256. МУЕ. III. 24.