Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понуруватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понуруватий
Берлін: Українське слово, 1924

Пону́руватий, а, е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. НВолын. у.