Словарь української мови (1924)/понюхати
Зовнішній вигляд
◀ понюх | Словарь української мови П понюхати |
понюшити ▶ |
|
Поню́хати, хаю, єш, гл. Понюхать. Прийди, козаче, к моєму городоньку, понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312. Табаки понюхаю. Рудч. ск. I. 4.