Словарь української мови (1924)/поніміти

by Борис Грінченко

◀ понімечитися

Словарь української мови Борис Грінченко П поніміти

поніячитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понімі́ти, мі́ємо, єте, гл. Онѣмѣть (о многихъ). Грин. II. 307. Ой як я маю до тебе ходити, коли нас будуть вороги судити. Ой нехай судять, як розуміють, прийде тая годинонька, вони поніміють. Мет. 44.