Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пообертати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пообертати
Берлін: Українське слово, 1924

Пооберта́ти, та́ю, єш, гл. То-же, что и оберну́ти, но во множествѣ. Хто ж це мені глечики пообертав? Богод. у.