Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пооблатувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пооблатувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пообла́тувати, тую, єш, гл. То-же, что и облата́ти, но во множествѣ. П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба ж їх пооблатувати. Богодух. у.