Словарь української мови (1924)/пооблуплюватися

by Борис Грінченко

◀ пооблуплювати

Словарь української мови Борис Грінченко П пооблуплюватися

пооблягати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пооблу́плюватися, люємося, єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ). Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась. Стор. МПр. 105.