Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пообмітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пообмітати
Берлін: Українське слово, 1924

Пообміта́ти, та́ю, єш, гл. Обмести (во множествѣ). Візьми віник та пообмітай у сінях паутиння. Черниг. у.