Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пообплітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пообплітати
Берлін: Українське слово, 1924

Пообпліта́ти, та́ю, єш, гл. Обплести (во множествѣ).