Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пообпірати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пообпірати
Берлін: Українське слово, 1924

Пообпіра́ти, ра́ю, єш, гл. То-же, что и обіпра́ти, но многихъ.