Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пообіцяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пообіцяти
Берлін: Українське слово, 1924

Пообіця́ти, ця́ю, єш, гл. = Пообіцятися.