Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попасище

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попасище
Берлін: Українське слово, 1924

Попас́ище, ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.