Словарь української мови (1924)/попаски

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попаски
Берлін: Українське слово, 1924

По́паски, нар. 1) Пася, пасясь на ходу. Сим. 197. Отара попаски попхалась навманя. Греб. 381. Вівці… роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю. Мир. ХРВ. 50. 2) Осторожно. Кішка іде попаски. Борз. у.