Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попасти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попасти
Берлін: Українське слово, 1924

Попа́сти, су́, се́ш, гл. Попасти. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. ЗОЮР. I. 40. Нігде… і коня попасти. ЗОЮР. I. 209.