Словарь української мови (1924)/попекти

by Борис Грінченко

◀ попащикувати

Словарь української мови Борис Грінченко П попекти

попектися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попекти́, печу́, че́ш, гл. 1) Попечь, испечь, изжарить. 2) Обжечь. 3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла. Грин. III. 645.