Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попеня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попеня
Берлін: Українське слово, 1924

Попеня́, ня́ти, с. Ребенокъ попа, священника. Возив попенят у губерню, — у школу, чи що. О. 1862. VIII. 12.