Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попередзвонювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попередзвонювати
Берлін: Українське слово, 1924

Попередзво́нювати, нюю, єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).