Словарь української мови (1924)/попереду
| ◀ попередруковувати | Словарь української мови П попереду |
попередумувати ▶ |
|
Попе́реду, нар. 1) Впереди, спереди. Сам хорунжий попереду йде. Макс. 2) Впередъ, напередъ. І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться. Шевч. 12. Посилає мене… попереду, а сам мусить би то йти за нами. ЗОЮР. I. 291. 3) Сперва, сначала. Ум. Попередо́чку. Летить зозуленька попередочку. Мет. 151.