Словарь української мови (1924)/попережати

by Борис Грінченко

◀ попередумувати

Словарь української мови Борис Грінченко П попережати

попережатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попережа́ти, жа́ю, єш, сов. в. попереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Опережать, опередить. Скажіть ученикам, що попередить вас у Галилеї. Єв. Мр. XVI. 7. Батько… сам хоче одружитись, дак йому чудно попережати сина. Г. Барв. 538.