Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поперекаламучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поперекаламучувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поперекаламу́чувати, чую, єш, гл. Помутить, возмутить (во множествѣ).