Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поперелякувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поперелякувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попереля́кувати, кую, єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей. О. 1861. VI. 77.