Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поперемучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поперемучувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поперему́чувати, чую, єш, гл. Измучить (многихъ).