Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попереплітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попереплітати
Берлін: Українське слово, 1924

Поперепліта́ти, та́ю, єш, гл. Переплесть (во множествѣ).