Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поперепікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поперепікати
Берлін: Українське слово, 1924

Поперепіка́ти, ка́ю, єш, гл. Перепечь (во множествѣ). Ти хоч як, а поперепікаєш пироги. Богод. у.