Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поперепірати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поперепірати
Берлін: Українське слово, 1924

Поперепіра́ти, ра́ю, єш, гл. Перемыть бѣлье наново (во множествѣ).